Історичний екскурс

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

1 вересня 1763 Катерина ІІ підписала маніфест «Про заснування Московського виховного будинку». Цю ідею подав їй позашлюбний син від князя Трубецького Іван Бецкой, непересічна особистість в імперії. Підкидькам, яких залишали біля воріт Виховного будинку, за указом Катерини, не тільки давали їжу і дах над головою, але намагалися прищепити їм інтерес до наук або мистецтву, посилали вчитися за кордон. Дітям кріпаків давали вільну. Гербом Виховного будинку стала птиця пелікан. ( Її малювали годувальницею трьох пташенят). Саме пелікан є зразком самовідданої батьківської любові: згідно зі спостереженнями вчених, пташенят виховують батько й мати. Якщо їх мати чомусь не повертається додому, малюків продовжує гріти своїм тілом батько, який ні на секунду їх не покидає. При відсутності їжі, він розриває свої груди дзьобом і годує виводок своєю кров’ю.

Легенди і міфи

З давніх-давен пелікан вважається зразком самопожертви. Існує легенда про птаха Онокротале (Пелікані), яка водилася в долині Нілу. Вона врятувала своїх укушених отруйною змією пташенят, пожертвувавши для цього своїм серцем. На древніх гербах пелікан зазвичай зображувався впівоберта. Число пташенят, які сидять поруч, завжди залишалося непарним, що символізувало неподільну любов, співчуття, самопожертву. У сучасній геральдиці в Європі пелікан традиційно залишається символом милосердя і піклування.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. Продовження.

Примітно, що в царській Росії «колективну відповідальність» за кинутих дітей – сиріт, в якомусь сенсі, несли представники всіх станів – штемпель, що зображав годуючого пелікана, під яким стояв напис «Себе не шкодуючи, живить пташенят», ставився на гральні карти . Збір від  продажу прямував в казну Виховного будинку. Надалі, імператриця Марія Федорівна, дружина Павла І, визнала цей збір не цілком достатнім для поповнення бюджетів благодійних установ, тому пелікан з’явився на форменому одязі чинів благодійних установ. Їх мундири були прикрашені золоченими ґудзиками із зображенням благородної птиці. По суті, один з людських пороків, азартна гра, як зараз би сказали, ігрова залежність, оплачував інший, ще страшніший, – відмову від власних небажаних дітей і переказ їх доль забуттю, що ще більш збільшувало і без того високу дитячу смертність.

ІСТОРІЯ БУДІВЛІ «КРАПЛЯ МОЛОКА». Від перших днів до сучасності.

Комунальна Установа «Дитяча міська поліклініка №7» у своєму сучасному стані створена у 1993 році у зв,язку з реорганізацією дитячого лікарняно-поліклінічного об,єднання після ліквідації дитячої лікарні, яка була розташована у будівлі колишнього Олександрійского притулку для дівчат, побудованому у 1843 році за кошти видатного угорського композитора и піаніста Ференца Листа від його єдиного концерту в Одесі.

Фасад притулку прикрашав символ Російського Благодійного «Товариства Пеліканів» – символ батьківської любові – медальон з зображенням Пелікана, що розкльовує свої груди и годує  діточок своїм серцем. Спромогою для Благодійного Фонду, згідно Указу Катерини ІІ, став фіксований відсоток від усіх видів розважального бізнесу. 

Отже, після ліквідації лікарні у 1993 році, дитяча поліклініка розташувалася у будівлі, що відома у світовій історії медицини, як «Крапля молока» і була побудована у 1893 році відомим архітектором Юрієм Дмитренко на замовлення Одеської жіночої благодійної організації, яку очолювала мати професора Мочутковського.  ( фото будівлі )

З,явившись,  як  альтернатива  припинившого к цьому часу своє існування суто чоловічому «Товариству Пелікана», жіноча благодійна організація узяла за мету надання медичної не госпітальної допомоги та безоплатну роздачу дитячого харчування дітям із бідних сімей, прийом із зберіганням таємності небажаних малюків з їх подальшим розміщенням у притулках. Діяльність «Притулку для підкинутих дітей» та пункту «Крапля молока» здобули позитивної оцінки провідних педіатрів  Сперанського Г.Н. та Русакова І.В., з великим успіхом була прийнята очолюваною ними «Спілкою боротьби з дитячою смертністю» у 1904 році. Після обговорення цієї методики на Міжнародному конгресі педіатрів у Парижі у 1905 році отримала популяризацію у всьому світі. К 1911 року у Європі біло створено вже 11 установ  під назвою «Крапля молока», які надавали медичну допомогу вагітним та дітям із бідних та неосвічених сімей за рахунок жіночих благодійних організацій, забезпечували ці родини дитячим харчуванням, опікувались влаштуванням підкинутих немовлят. Саме така мережа існує сьогодні у Європі під тією ж назвою, та створена в Ізраїлі, де зветься «Тинат Халав».

В Одесі після 1917 року в цієї забудівлі аж до 1993 року була розташована доросла поліклініка. 

Щодо самої дитячої поліклініки – вона була створена у 1946 році, як «Дитяча консультація №11» у складі поліклініки  для дорослих і складалася із двох лікарів-педіатрів, на одного з яких покладались обов,язки головного лікаря. Малюкова смертність  у цей час достигала 66%.  Лише у січні 1965 року педіатрічна служба була відокремлена від дорослої, до її складу включені спеціалізована та невідкладна допомога, що надалі призвело до сталого покращення якості надання медичної допомоги дітям. З 1971 до 1993 року медичну допомогу дітям Молдаванки надавало лікарняно-поліклінічне об,єднання  №4, яке складалось із лікарні на 160 ліжок та чотирьох відокремлених одне від одного поліклінічних відділень. 

Сьогодні – це самостійна дитяча поліклініка №7, яка має у своєму складі поліклінічні філії, що відділені від головної установи та окреме «Відділення відбудованого лікування».  Значну кількість територіального населення складають економічно та соціально вразливі сім,ї, родини трудових мігрантів, які працюють на прилеглих мегаринках – «Привозі» та «7 кілометр».

Отже, важливим завданням задля досягнення титульних цілей установи, стало вивчення соціального портрету  споживачів медичних послуг, який виглядає наступним чином:

  1. На території мешкають велика кількість родин нелегальних мігрантів, які працюючи на великих ринках та поступово інтегруючись у місцеве середовище, не охоплені соціальними послугами та не мають якісного попереднього медичного спостереження і щеплень;
  2. Великий відсоток сімей складають неповні сім,ї, які мешкають у старому житловому фонді з низьким рівнем гігієнічного забезпечення;
  3. Традиційне для району Молдаванки тісне спілкування мешканців з одного дому-двору-вулиці з перевищеним значенням суспільної думки;
  4. Намагання якісного та майже престижного виховання та освіти для дітей навіть при вельми скрутному матеріальному становищу в сім,ї;
  5. Низький прошарок родин, що формують здорове середовище в побуті та значна кількість молоді з групи соціального ризику.

 

Починаючи с липня 2015 року, коли  після реконструкції було відкрито амбулаторію на вул. Старопортофранківської ,46, будові, відомої у світі, як «Крапля молока», кожного 2 року відкривається нова амбулаторія. Так, вже в 2017 році було відкрито після ремонту поліклінічне  двоповерхове відділення амбулаторії №2 на вул. Юхима Фесенка,11. А в грудні 2019 року у День Святого Миколая, 19 грудня, свої двері розчинила амбулаторія №3 на вул. Бугаївська,46. Незабаром, свого урочистого відкриття  після  майбутньої реконструкції дочекається і Відділення реабілітації, яке розташовано на Тираспольскому шосе,4.

 

Директор Комунальної некомерційної установи «Дитяча міська поліклініка №7» ОМР

Соколова Ірина Ігорівна